Будні сільського голови розписані по хвилинах. Та що там будні.У вихідні теж не сильно відпочинеш. Коли вже взявся очолити село, то будь готовим, що ти потрібен своїм односельчанам постійно. Богданові Піщатіну до такого ритму не звикати – уже втретє громада довірила йому керувати селом. Він – Острівський сільський голова. За майже 12 років головування Богдан Петрович лише впевнився у тому, що на правильному шляху розвитку населеного пункту. – Адже люди б не обирали мене знову, якщо б нічого не робив, – зауважує співрозмовник. – Такий кредит довіри треба заслужити у громади. Та й конкуренція завжди є, інколи по сім кандидатів на посаду. Основний показник роботи сільської ради – бюджет. Зараз в Острові з ним проблем нема. Проте ще 12 років тому він складав 700 тисяч гривень. Та із таким бюджетом давали собі раду. У 2007 році почали розроблення генерального плану Острова. Робили його майже сім років, але сьогодні бюджет села складає 7-8 мільйонів гривень. А з такими коштами є куди розвернутися. Торік відремонтували 8 кілометрів сільських доріг. Завдяки співпраці Служби автомобільних доріг у Тернопільській області та Острівської сільської ради вдалося втілити мрію острівчан про рівне дорожнє покриття.
Коли село впевнено стоїть на ногах, має що витрачати на свій розвиток, тоді проблемніше знайти партнерів для об’єднання. Адже у децентралізації важливо не лише не втратити імідж доброго господаря у своєму населеному пункті, а й поліпшити добробут тих, хто тобі довірився. Поки Острівська громада не знайшла ще собі вигідних пропозицій. Та Богдан Піщатін впевнений, що це питання часу.
– Тут причина не в острівській громаді, – каже сільський голова. – У 2014 році, коли вийшов закон про децентралізацію, ми теж хотіли створити громаду і об’єднатися з Буцневим , Лукою, Лучкою, Мишковичами, Марянівкою, Йосипівкою, Настасовим. Проте деякі села не захотіли, щоб центр був в Острові. А ми при цих доходах, що маємо, при нашому потенціалі, не хочемо втрачати то ліпше. І поки ми самі. Бо зробити громаду, а потім вона не матиме на що існувати, то не робота.
Та поки Острів сам собі господар, село планує та розвивається. Із приміщення колишньої контори колгоспу хочуть зробити адмінбудівлю сільськоїради, це за умови, якщо Острів при об’єднанні громад, буде центром. Якщо ні, тоді там можна розмістити фельдшерсько-акушерський пункт. Уже провели опалення, почали ремонт. Ще торік разом з Фондом регіонального розвитку у сільській школі поміняли вікна, поставили котел на дрова.
Проте занепокоєння у мешканців Острова та навколишніх сіл викликає велика проблема з Тернопільською філією ДП «Укрветсанзавод». Облрада запропонувала побудувати саркофаг, захоронити всі рештки. Вже є розроблена проектно-кошторисна документація на його побудову. Профінансують роботи з трьох бюджетів. Зокрема, з казни області заплановано виділити 2,2 млн грн, ще по 520 тис.грн нададуть Тернопільський район та село Острів. Після того, як буде визначено підрядника, орієнтовно влітку розпочнуть усі роботи. Завершити їх планують до кінця жовтня.
– Це зробити найлегше, а далі що? – запитує Богдан Піщатін. – Тут треба вирішувати, що робити із заводом.Єдиний вихід – привести туди інвестора, оновити виробництво і запустити його на повну потужність. Але поки підприємство в непривабливому для інвестора стані.
Серед питань насушних – функціонування лижної бази. Саме з неї починали свої походи за міжнародним визнанням два капітани збірної України з біатлону – олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна та Дмитро Підручний. До речі, сільський голова Острова Богдан Піщатін теж займався лижним спортом, 5 років був у збірній України з лижних гонок, має звання майстра спорту Радянського Союзу. Сьогодні лижна база в Острові у непривабливому стані – немає світла, опалення. А все через те, що нема власника, а на баланс комунальної власності сільської ради взяти поки не вдається. Чекають дозволу з Києва, щоб опікуватися нею. Тим часом там займаються діти, проводять змагання.
Слугувати, допомагати людям – у цьому вбачає своє покликання Богдан Піщатін. Адже справ щодня вистачає, над вирішенням назрілих проблем треба трудитися і далі. А ще робити добро людям, без вагань і не тільки сьогодні, а й весь період наданих йому повноважень.