Сьогодні ви тримаєте у руках перший номер інформаційно- рекламного часопису ’’Хата. Наш район’’. Отож, квітень 2018-го року – новий старт газети, яка відновила свою роботу. А заснована вона була у 2007-му тернопільським підприємцем і журналістом Русланом Тарасенком. Видання мало десятитисячний тираж і розходилося по всій Тернопільщині. Тематика матеріалів – про господарку і господарів, були і рекламні статті.
Цікаво. За матеріалами Вікіпедії, у 1911-12 рр. у Віннніпезі (Канада) виходив ілюстрований місячник літератури, політики й громадського життя ”Хата”, редактор Я.Крет. Крім літературних спроб канадських письменників, у ”Хаті” друкували твори Гната Хоткевича, Бориса Грінченка, Олександра Коваленка, переклади з Джека Лондона та інших,статті про шкільництво, кооперацію, матеріали до історії українців у Канаді тощо.
А ще раніше, 25 лютого 1860 р. у Петербурзі вийшов український літературно-художній альманах ”Хата”. Виданий й додрукований 11 травня цього ж року під редакцією П. Куліша. Пантелеймон Куліш у 1858 році звернувся до міністра народної освіти Ковалевського за дозволом на видання під назвою ”Хата. Южно-Русский журнал словесности, истории, этнографии и сельскаго хазяйства”. Проте йому відмовили. Тому Куліш у 1859-му почав видавати замість журналу альманах під тією ж назвою Хата”. Цей альманах був виданий 1860-го у Петербурзі обсягом 215 сторінок. У журналі надруковано декілька віршів Тараса Шевченка, твори Марка Вовчка, Євгена Гребінки, Ганни Барвінок та інших. Зміст альманаху становили поезії, оповідання, байки. Серед поезій виділявся ”Кобзарський гостинець” – вибрані твори Тараса Шевченка. Крім того, ”Первоцвіт” Я. Щоголева і П. Кузьменка з передмовою, в якій цю збірку названо ”пробою пера”, та збірка байок Євгена Гребінки. З оповідань – ”Чари” Марка Вовчка, ”Лихо не без
Тарасові Шевченкові, під загальною баба Миниха” Матвія Номиса, ”Сіра кобила” Іродчука (Куліша), ”Колії” – драма Пантелеймона Куліша з часів останнього польського панування в Україні, без підпису три вірші Олександри Псьол, присвячені покара ним кирило-мефодіївцям, зокрема Тарасові Шевченкові, під загальною назвою ”Три сльози дівочі”. Альманах зустріли в українському суспільстві дуже прихильно, він мав схвальні відгуки.