Коли б ще 15 років тому Іванові Гнапу хтось сказав, що матиме в обробітку кількадесят гектарів землі, то він би й оком не моргнув. Оселився в Острові 30 років тому, працював водієм. Та у 2002 році відбулося розпаювання земель місцевої селянської спілки, і вже через рік чоловік почав господарювати на 4, 5 га. Це були паї його і тестя. ’’Було важко, не було ні техніки, ні грошей, – згадує Іван Гнап. – З часом купив трактор, плуг. Аби заробити якусь копійчину, допомагав людям орати городи. Так назбирав на сівалку, причеп, оприскувач. І вже згодом почали приходити люди і пропонувати мені свої паї.’’
На сьогодні у доброго господаря з Острова Івана Гнапа в обробітку триста городів. Є клаптики і по 10 соток землі, але й це вигідно, запевняє чоловік. Взамін власникам паїв він дає збіжжя або пропонує інші послуги.
’’Аби робота ладилася, її треба любити, – говорить Іван Мар’янович, – хоча це і тяжка праця. Слабких духом і фізично вона не терпить.’’ Незважаючи на посушливу погоду, його урожай добре зійшов та йде у ріст. Повезло, каже пан Іван. Щось посіяв раніше, десь падають дощі. Усього господар вирощує до одинадцяти культур, серед яких популярні пшениця, ячмінь, ріпак, соняшник, віднедавна почав сіяти біб, сою, гірчицю. На землях, які у нього в обробітку, Іван Гнап порається сам із сином. Удома також добрий тил – дружина та дочка. Важко, але справляється. Ось вже цього року самостійно посіяв ріпак. ’’Але то все досвід і праця, – каже чоловік. – Ось ще б держава трохи понизила кредити, хоча б до 2-3 %, то я б ще одного комбайна прикупив. А так поки що мої кредити – це усні домовленості з підприємцями. Також хотілося б, щоб паливо для фермерів давали дешевше, а то їду на заправку з каністрами.’’
Ще одна проблема для такого сільського господаря, як пан Іван, – це ремонт сільськогосподарської техніки. Трактора нема де поремонтувати, а за рихтування комбайна просять такі гроші, що його ліпше відразу продати. Тому острівський газда уже якось пробує сам щось ремонтувати. Жартує Іван Гнап, що він і агроном, і механік, і інженер, і ветлікар в одній особі .
На часі у господаря підготовка до жнив, які цього року почнуться дещо скоріше. Треба оглянути комбайн, поміняти мастило, не прогавити час збору, зокрема, гірчиці. Бо то така культура, що кожен день треба за нею дивитися. А зараз є добрий попит на гірчицю, часто її використовують як сидерат.
’’Із землею у мене поки все,- каже пан Іван, – бо й нема її вже вільної, а ще би справитися з цією, що маю. Обробити, посіяти і зібрати добрий урожай – роботи вистачає. ’’
Ось задумав ще капличку в Острові відновити. Відразу біля обійстя Гнапів роками стояло занедбане місце з кількома каміннями. ’’Старожили села казали, – ділиться Надія Гнап, – що на тому місці був пам’ятний знак, але у часи комуністичні його забрали. Ми давно хотіли звести на цьому місці капличку, але лише цього року вдалося це втілити. Майстри з Теребовлі працювали два місяці. Статую Ісуса Христа привезли із Зарваниці.’’
Ще потрібно зробити накриття і огорожу. Освятити планують за кілька місяців. ’’Ми це робимо не для слави, -каже господар. – Чомусь часто звертаємося до Господа, коли щось треба, а коли все вирішується, то про все забуваємо. ’’ А пані Надія підхоплює: ’’Хочу, щоб молитва була цілющою для кожного, хто мовитиме її біля каплички, щоби усі діти були здорові та щасливі.’’