270 справ, більше 700 документів, які стосуються діяльності українського підпілля, отримав на зберігання Державний архів Тернопільської області. Трохи більше півроку тривала передача цього унікального скарбу місцевим архівістам. Адже знайдено його було торік ’’чорними’’ археологами на березі річки Золотий Потік. Знаходилися документи у бідоні, який більше 70 років пролежав у землі. Так зазвичай українські підпільники переховували цінні матеріали. Виявили і вилучили знахідку на Чернівецькій митниці. В обласний архів вони потрапили недавно, і зараз триває їх опрацювання.
- Зміст документів відповідає заявленій темі – Чортківсько- Бережанська округа ОУН і датуються 1946-1948 роками, – розповідає директор архіву Федір Полянський. – Вони є унікальними у своєму часовому та територіальному діапазоні. Також там є суспільно- політичні звіти, є донесення про те, яким чином діяла радянська агентура, є некрологи, що проливають світло на окремі біографії, псевда український повстанців, багато агітаційної літератури. Ці документи проллють світло на діяльність цієї структурної одиниці підпілля ОУН, відкриють нові імена підпільників. Адже науковці, які працюють над історією національно- визвольного руху, дійсно потребують документів оунівського походження.
Документи досить добре збережені, хоча є певна частина, яка потребує реставрації. За словами працівників музею, більшість документів, завдяки сучасним технологіям, вдасться реставрувати. Відтак вони відкриють нові сторінки складної історії українського визвольного руху середини ХХ століття. Значну частину фонду становлять аналітичні документи: ’’суспільно- політичні огляди’’, звіти про діяльність підпільників та хроніки подій . Є описи та звіти про бої , відомості про притягнення до відповідальності та засудження судами ОУН окремих осіб, різні протоколи.
- Звичайно, ми собі додали роботи, – каже Федір Полянський, – але тішимося з того, що громадськість Тернопільщини може у вільному доступі працювати з цими документами, бо запит на таку інформацію є досить великий. Ці документи пройшли опрацювання, складений опис, він буде у вільному користуванні поряд з іншими дописами, що стосуються української національної визвольної боротьби. На бідоні є рік – 1945, є інвентарний номер, документи були обгорнуті в обгортковий папір. Герметичність бідона та обгортковий папір дали можливість зберегти саму структуру паперу і текст. Проте є деякий текст, що важко прочитати чи розшифрувати.
Цей ’’Архів з бідона’’ схожий на Озернянський, який архівісти отримали раніше. Сьогодні він теж потребує реставрації, бо є документи із затухаючим текстом. У радянські часи текст просто передруковували, нині ж є сучасні технології, які можуть зберегти автентичність документа. Тому до реставрації та збереження долучатимуть експертів, які працюють у цій сфері.
- Усі думають, що якщо документи в архіві, то це на постійне зберігання, – говорить Федір Полянський. – Насправді робота над документами потребує постійної уваги, відповідних умов зберігання. Я веду до того, що ми в архіві відповідаємо за ці документи і вони у нас під постійним контролем. Проте є такі колекціонери, які тримають унікальні папери у звичайних шафах. Було би добре, щоб ми співпрацювали. Документи зберігалися б в архіві, а колекціонери – власники мали б до них вільний доступ.
У планах – створити інформаційний портал, де б було відображено якомога більше зібраних в обласному архіві документів з історії Тернопільщини.
- Документи з бідону потрібні не лише нам, – зауважує історик, – а й наступним поколінням для того, щоб вони могли зрозуміти, за що боролися хлопці з лісу. Ці документи є цікавими, повчальними, далекоглядними з погляду на те, що сьогодні йде війна і ці документи – документи війни. Тому можна наводити історичні паралелі, як боролися і ті хлопці, які воювали у нерівній боротьбі з окупантом. Та й науковцям віднайдені документи допоможуть знайти відповіді на багато запитань.
Архіви підпілля ОУН дозволять глибше дослідити український визвольний рух, зрозуміти і зіставити чимало фактів із радянськими документами. А для ширшого загалу архівісти розглядають варіант можливості видання окремого тому, присвяченого власне документам з бідону.
Руслана Стасишин