Цьогоріч це завдання постало і переді мною. Складаю умовний список. Беру подругу, яка теж із майбутнім першокласником, і вирушаємо на одну із гуртівень канцтоварів Тернополя. Дорогою заходимо на роботу до чоловіка подруги, який видає їй 900 грн зі словами: “Ні в чому собі не відмовляйте!”
І нарешті поринаємо у світ вибору. Моє чадо вибирає зошити, олівці, пластилін, ручки, пенал, щоденник, кольоровий папір, картон, фарби… А все таке різнобарвне… Помічаю, як важко їй доводиться обирати між Фроузен, Анною, принцесою Софією та іншими улюбленими героями… Пригадую, як я проводила червоні поля в сірих зошитах свого дитинства.
Нарешті після годинного вештання магазином вибір зроблено. Підходимо до каси. Усе дрібне причандалля обійшлося нам у 563 грн плюс ранець за 500 грн. І того — 1063 грн. До каси підходить подруга із синочком. У корзині майорять зошити з тачками, пенал з трансформерами… Ціна — 553 грн. На ранець їм не вистачило, адже хлопчик з мамою загорілися бажанням купити модний та надійний, який вартував більше, ніж дав їм батько. Тож доведеться іти ще раз за рюкзаком.
Розпитую у продавця пані Олі скільки коштує зібрати “ранець першокласника”. “Рюкзак першокласника (з усім приладдям у середині) вартує до 1000 грн, якщо сам ранець купувати акційний — за 450 грн. Якщо ж брати модний за 1000 грн, то відповідно увесь набір вартуватиме 1500 грн”, — зауважила пані Оля. Розумію, що її слова правдиві, а я з подругою одні з тих, хто підпадає під цю статистику.
Другого дня ми вибирали одяг для свої дітей. Костюм для Михайлика (штани, піджак, жилет) від 700 грн до 1500, а для моєї Боженки (спідничка, піджак, жилет) — від 800 до 1700 грн. Принцесою бути дорожче! Блузки та сорочки на ринку від 300 грн, взуття від 350 до 600 грн.
Звісно, до цього списку варто ще додати одяг на зміну, спортивний костюм, взуття для перевзування і багато різноманітного дріб’язку. Першого вересня, переступивши поріг школи, варто не забути взяти із собою також і 1000 грн. Адже потрібно буде купити друковані зошити і здати на книжку та зошит з англійської (пам’ятаю, як було зі старшим!). Якщо підрахувати, то 4000—5000 треба мати батькам першокласника! Однак, як кажуть, не в грошах щастя. День, коли кожен з нас вперше поведе дитину до школи, ми запам’ятаємо назавжди!
Наталя Драган-Іванець