Звичні явища тепер модно називати іноземними термінами. І на звичайне цькування сьогодні часто кажуть «булінг» (bullying, від англ. bully — хуліган, задирака). Незалежно від назви мова йде про утиск, пригноблення, дискримінацію, фізичні чи психологічні тортури, свідоме жорстоке ставлення. Шкільний психолог Наталя Кондратьєва розповіла, хто може стати жертвою і як потрібно діяти в такій ситуації.
– Наскільки гострою сьогодні є проблема булінгу в українських школах?
– На жаль, це дуже поширене явище і не тільки між дітьми, а і в стосунках діти-дорослі. Сучасні вчителі часто піддаються булінгу за недостатню “модність” у зовнішньому вигляді, чи через манеру говорити, або ж через старий телефон, наприклад. І батькам ніколи не варто думати, що їхня дитина вихована і такого ніколи не зробить. Насправді, зробить! Є багато причин, і людина не обов’язково має бути “злом”, аби когось “булити”.
– То які ж причини такої насильницької поведінки?
– У першу чергу, страх самому бути осміяним чи знеціненим. За допомогою булінгу діти хочуть самоствердитись. Другий привід – агресія, підлітки часто не можуть з нею справитись, бо така особливість цього віку. Також трапляється, що колектив не дружить з кимось, хто першим проявляв агресію, а вже потім сам став жертвою. Випадки бувають різні. Але якщо кажуть, що ваша дитина здійснює булінг щодо когось, то не треба цього боятися, а, навпаки, варто активізуватися і допомагати їй, особливо, коли причиною є невпевненість у собі.
– Чи шкільні психологи якось виявляють дітей, схильних до булінгу?
– Це те саме, що ми будемо одразу з народження визначати, стане людина злочинцем чи ні. Але можна виявити, в кого особистісні труднощі: та сама агресія, невпевненість у собі, схильність до асоціальної поведінки. Саме такі діти перші в колі ризику.
– Чи необхідно втручатися, якщо дізнались про випадок булінгу?
– Звісно, втручатися потрібно і всім! У жодному разі не можна займати позицію, що дитина сама має навчитися це долати. Якщо мова йде про булінг, то насильницька поведінка триває вже довго. Мало хто буде скаржитися через якісь дві – три образи. Тому батьки повинні надати дитині підтримку. І не тільки підказками, сидячи вдома. Спершу необхідно звернутися до класного керівника, який відповідає за створення дружньої атмосфери в класі. Якщо ж він не знає, як діяти, то варто залучати соціально-психологічну службу й адміністрацію, починаючи від заступників директора з виховної та навчально-виховної роботи. І тільки коли побачите, що ці інстанції нічого не роблять, можете йти до директора. Бажано направити письмове звернення, бо часто інакше люди не хочуть цим займатись. Якщо ж результату не буде, то варто перевести дитину в інший клас чи навіть в іншу школу.
– Чи існує профілактика булінгу?
– Усунути булінг як явище неможливо. Найкращий захист, який можуть запропонувати батьки, – це зміцнення почуття власної гідності й незалежності своєї дитини. За допомогою власної моделі поведінки демонструйте, що кожен заслуговує доброго ставлення: дякуйте вчителям, хваліть друзів, будьте ввічливими з працівниками магазинів. Всі мають право любити когось чи не любити, поважати чи не поважати, але бити по обличчю іншу людину фізично чи словесно – не мають права!
Готові сказати булінгу «ні!»?
Розмовляла Валерія Чічірко
Школи: за цькування дітей запропонували ввести штрафи
Депутати Верховної Ради запропонували внести до законодавства зміни, які дозволять карати за цькування.
ФАКТ. Новий законопроект доповнить Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, яка передбачає адміністративну відповідальність за булінг у навчальних закладах.
ЗМІСТ. Булінг, тобто моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, чи будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, спричинить собою накладення штрафу в розмірі від 340 до 850 гривень.
ПОКАРАННЯ. Штраф на дитину може накладатися після досягнення нею 16-річного віку. Якщо школяреві до 16 років, матеріальну відповідальність за нього понесуть батьки.Повторні прояви булінгу протягом року після покарання спричинять за собою накладення штрафу від 1700 до 3400 гривень.
ІГНОРУВАННЯ або приховування проявів булінгу педагогами чи керівниками навчальних закладів призведе до штрафу від 850 до 1700 гривень.
Автори документа переконані, що новий законопроект дозволить захистити права дітей і співробітників навчального закладу на законодавчому рівні.