Жінка-птаха із розпатланим волоссям, страхітливими, виділеними чорними тінями очима, ротом, розтягнутим на півобличчя та курячими лапами – це “Момо”, моторошна скульптура японського митця Мідоро Хаясі. Її показали на виставці у галереї жахів у Токіо два роки тому, а популярності вона набуває лише тепер. У чому ж причина?
Невідомі зловмисники використали зображення експоната і створили онлайн-монстра Момо, який залякує дітей та підлітків. У соцмережах він розсилає повідомлення з погрозами, пророкуванням смерті і купою деструктивного контенту (від закривавлених ножів до розчленування), може навіть зателефонувати! Коли власник телефона бере слухавку або переглядає файли, надіслані від жінки-птахи, вірусна програма отримує доступ до всієї інформації, що міститься на смартфоні. Потім зловмисники починають шантажувати дитину, стверджуючи, що знають, хто вона, де живе і з ким спілкується. Після цього страшилка дає своїм співрозмовникам небезпечні завдання (спуститися у темний підвал, вилізти вночі на дах будинку), і якщо підліток відмовляється їх здійснювати, починає йому погрожувати. Ця гра є аналогом сумнозвісних “Синього кита” та “Червоної сови”, кінцевим підсумком яких є доведення гравця до самогубства.
-“Момо” може бути небезпечною для дітей, як і будь-який суб’єкт, що намагається ними маніпулювати з будь-якою метою. Але насамперед боятися треба не інтернет-ігор, а поганих стосунків між батьками і дітьми, які можуть спровокувати сильні проблеми з психікою, включаючи підліткову депресію. Необхідно серйозно ставитись до всіляких коментарів і фраз дитини, які свідчать про негативні настрої. Діти часто мають проблеми, які дорослим здаються дрібницею і тому залишаються поза увагою. Не знаєте самі, що робити – йдіть з дитиною до психолога, – зауважує шкільний психолог Наталя Кондратьєва.
Кіберполіція України намагається вистежити зловмисників, але зараз уже неможливо визначити, хто перший придумав цю смертельну гру, бо з’являється дедалі більше послідовників, яким подобається знущатися над чиєюсь незахищеною психікою. Тому, в першу чергу, психологи закликають будувати довірливі стосунки з дитиною та розповідати про загрози, які існують у мережі.
Часто підлітки вчиняють небезпечні для життя дії, тому що думають про смерть як про продовження існування своєї особистості, не розуміючи того, що саме як особистість після смерті існувати неможливо, – додає пані Наталя.
Душевне тепло, відверта розмова, дозвіл зробити помилку і перебування поруч – найкраща допомога, поки ваша дитина набуває власного досвіду. Ніяка кіберполіція так її не вбереже, як ви самі!
Валерія Чічірко