На початку вересня Прем’єр- міністр України Володимир Гройсман анонсував, що з 5 жовтня 2018 року почнуться масові перевірки роботодавців. Це плануються посилені заходи із боротьби з неофіційним працевлаштуванням. Усіх, хто не оформив співробітника або платить у конверті, будуть штрафувати. Контрольні функції з питань дотримання трудового законодавства покладено на Державну службу України з питань праці та органи місцевого самоврядування. Вони мають право контролювати три основні моменти трудового законодавства: це укладення трудових договорів, дотримання мінімальних соціальних гарантій оплати праці та регулярність і повнота виплати заробітної плати. Нелегальним працівником є той, з яким до моменту початку виконання ним посадових обов’язків не укладено трудовий договір, не видано розпорядчих актів роботодавця і не здійснено повідомлення до відповідного територіального органу Державної фіскальної служби. Більше про майбутні перевірки в інтерв’ю із заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Тернопільській області Олександром Мисаком.
- Олександре Володимировичу,то це відновлення перевірок,чи вони були і без цих декларацій?
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суттєво змінила підхід до контролю за додержанням законодавства про працю. Якщо раніше це були планові та позапланові перевірки, то цією Постановою Кабмін поділив контроль та нагляд. Спеціально уповноваженому органові Держпраці надано повноваження щодо контрольних функцій за додержанням законодавства про працю, а місцеві органи самоврядування отримали право брати на себе певні контрольні функції. Зазначеним порядком також змінився підхід до проведення контрольного заходу. Контрольний захід тепер не перевірка, не ревізія, а інспекційне відвідування.
- Чи опрацьовані уже алгоритми перевірок?
Порядок здійснення контрольних заходів не змінюється. Навіть без заяви чи виступу Прем’єр- міністра принцип роботи наших органів полягає не в тому, щоб зловити і покарати, а в першу чергу профілактика. Проте наша структура не може бути ініціатором контрольних заходів. Ми не маємо прав за бажанням перевірити будь-я кого роботодавця . Підстава для проведення інспекційного відвідування – звернення працівника про порушення його трудових прав, це звернення фізичної особи щодо якої, на її думку, було порушення правила оформлення трудових відносин . Тобто в управління має надійти якась інформація, що може свідчити про те, що порушуються трудові права найманого працівника. Те, що дехто сприймає, що після 5 жовтня буквально всіх підряд будуть перевіряти, притягувати до відповідальності, не буде. Є певна процедура проведення заходів державного контролю, і вона має бути дотримана. Осіб, які можуть проводити контрольні заходи, в області небагато. Це може робити тільки посадова особа, яка має посвідчення інспектора праці. Реєстр посвідчень інспекторів праці є на офіційному сайті Державної служби України з питань праці.
- Які основні вимоги ставитимуть перед роботодавцями під час перевірок?
Все залежить від того, які проблеми озвучені у звернені до відповідного державного органу чи структури. Як правило, більшість питань, які, на думку працівника, порушені, пов’язані з неналежним оформленням Трудового договору, нерегулярними та неповними виплатами заробітної плати, неналежними умовами праці…
- Тернопільщина не входить у цю трійку областей,які назвав Гройсман, де найбільше розвинена “тіньова ” діяльність. Проте є такі сфери діяльності, що і наша область матиме свої “показники”. У яких сферах найбільше наймають працівників без офіційного оформлення?
Точної статистки і конкретної цифри вам ніколи ніхто не скаже, бо не можливо всіх проконтролювати. Ми робили невелике дослідження: наявним складом інспекторів, якщо би ми намагалися якнайповніше охоплювати перевірками роботодавців, то навіть у нашій області нам би треба було років 25. У галузях, які пов’язані з державою і бюджетними асигнуваннями, рідко є такі порушення. Наша область сільсько-господарська, а деякі види господарської діяльності мають сезонний характер, то там можливі такі випадки. Також у сфері дозвілля та відпочинку, на будівництві. Це такі галузі, де нема певної стабільності.
- Скільки недоотримує бюджет через такі дії роботодавців?
Єдиний соціальний внесок працівника, прибутковий податок з доходів працівника, військовий збір і нарахування у фонд заробітної плати єдиного соціального внеску роботодавця – це у сумі складає близько тисячі гривень. Якщо врахувати, що працівник місяць працює неоформленим, то держава недоотримає тисячу гривень. Належне оформлення трудових відносин – це майбутнє пенсійне забезпечення, це вирішення соціальних питань.
- Яке покарання передбачено для тих роботодавців,які діють не за законом?
За порушення трудового законодавства є 4 види покарання . Перше- це дисциплінарна відповідальність. Адже не всі роботодавці- керівники є безпосередніми виконавцями певних функцій. Для цього він наймає працівників, які виконують певні функції. І деколи не тільки від керівника залежить дотримання законодавства, але й від виконання підлеглими свої посадових обов’язків. То за результатами інспекційного відвідування, якщо виявлені такі порушення, інспектор може робити подання роботодавцю чи власнику про вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які допустили у своїй роботі порушення, що призвели до порушення трудового законодавства суб’єктами господарювання. Друге – це адміністративне покарання. Стаття 41 Кодексу України про адміністративні покарання визначає випадки, за які притягується до відповідальності посадова особа, яка винна у порушенні трудового законодавства. Міра покарання – від 510 грн до 17 тис грн. Третє – це кримінальна відповідальність. Але останнім часом держава пішла шляхом декриміналізації покарання за порушення трудового законодавства. Найбільш вагомий та дієвий засіб покарання – це фінансові санкції. Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу від однієї мінімальної заробітної плати. Допуск працівника без оформлення трудових відносин, без укладення Трудового договору, без повідомлення відповідної служби – це тридцятикратний розмір мінімальної зарплати. Недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці – це недотримання мінімальної заробітної плати, неоплата надурочних робіт, робіт у вихідні та святкові дні, за роботу вночі у підвищеному розмірі тягне за собою відповідальність роботодавця у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника. Також у зв’язку з подіями у державі, які відбуваються на сході України, є певні гарантії для працівників, які уклали контракти і пішли на військову службу, за ними зберігається робоче місце і середній заробіток. Недотримання гарантій найманих працівників, які перебувають на військовій службі, карається санкцією у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Недопущення до перевірки та створення перешкоди у її проведенні карається фінансовою санкцією – 3 мінімальних заробітних плати. Але якщо будуть перевіряти питання належного укладення трудових договорів і роботодавець уникає зустрічі, не допускає до перевірки і створює перешкоди у її проведенні, то покарання за такі дії передбачено – 100 мінімальних заробітних плат. Чинним порядком не передбачено якогось повідомлення роботодавця. Проте саме інспекційне відвідування не є підставою вважати, що цей роботодавець – порушник трудового законодавства. Усе виясниться у процесі перевірки.
Дякую за роз’яснення.
Руслана Стасишин