Перше листопада – це день, коли католицька Церква згадує усіх святих, а наступного дня – усіх померлих. Натомість маскарад, який відбувається в ніч напередодні, викликає у віруючих людей неоднозначну реакцію. Старше покоління лякається розпатланих демонів та розмальованих відьом, а молодь зовсім не проти долучитися до дійства під назвою Хелловін. Чи пов’язані між собою ці дві зовсім різні з вигляду традиції?
Хелловін – національне ірландське свято, у якому перемішано християнські елементи із звичаями кельтської культури. Вважалося, що 31 жовтня мертві повертаються на землю, аби відвідати своїх нащадків. Окрім того, з мерцями на землю приходили й темні сили: демони, домовики, відьми. Тому люди цього дня одягалися в різноманітні маскарадні костюми для того, щоб ошукати злих духів. Ірландці, які емігрували до США, перевезли із собою цю традицію. Хелловін припав американцям до душі, тому ніч на 1 листопада перетворилася у величезний маскарад, під час якого діти й дорослі «офіційно» бавляться, переодягаючись у костюми нечисті.
- У ХХ ст. всі свята, і християнські, і нехристиянські, пережили явище комерціалізації. Істинний зміст дійств було втрачено, а давні традиції перетворено в елементи споживацької культури: відвідування магазинів, прикрашання вулиць і т. д. “Розкрутити” Хелловін допоміг Голлівуд, і тепер це свято приходить до нас не як частина ірландської культури, а як тотальна мода. Воно десакралізоване, позбавлене своїх початкових духовних коренів і не має нічого спільного з християнством, хоча і народилося з християнської традиції, – пояснює вікарій Тернопільсько- Зборівської архиєпархії УГКЦ Віталій Козак.
День усіх святих — християнське свято, коли Церква вшановує як канонізованих святих, так і тих, хто залишився невідомим за життя. Сучасне католицьке святкування цього дня передбачає відвідування Служби Божої у храмі та могил померлих на цвинтарі.
- Звичай відвідувати могили померлих 1 листопада не належить до традиції Східної Церкви, представниками якої є більшість тернополян. Він пов’язаний із римо-католицьким святом. Феномен шанувати День всіх святих сягає корінням у довоєнні часи, коли наше місто населяли євреї, поляки й українці. Ця традиція безпосередньо прив’язана до польської громади. А оскільки на християнському цвинтарі поряд було поховано і греко-католиків, і православних, і римо-католиків, то українці не хотіли залишати без уваги своїх померлих, бачачи, як поляки 1 листопада вшановують могили родичів, – зауважує отець Віталій. – Люди досі пам’ятають цей звичай і його дотримуються. Ми, представники Східної Церкви, нічого поганого у ньому не бачимо, тому не забороняємо, а, навпаки, закликаємо помолитися за душі померлих.
Як бачимо, День усіх святих та Хелловін уже не мають нічого спільного, хоча й виросли із спільної колиски. Тому кожен сам має обрати, чи переодягатись, чи молитись.
Валерія Чічірко