Тільки ялинки ненавидять Новий рік. Так жартують у народі, адже жодна оселя зазвичай не обходиться без цього святкового атрибуту. Останнім часом все більше людей надають перевагу штучним деревцям. “Люблю новорічні ялинки через сам процес прикрашання. Особливо приємно, коли збирається уся сім’я і разом фантазує над її виглядом. Для себе обрала штучний варіант, щоб хоч на одне зрубане деревце стало менше!», – поділилася тернополянка Ольга Василівна.
Але трапляються і ті, хто не уявляє Нового року без живої пахучої хвої . “Натуральне деревце нагадує дитинство, даруючи те саме неповторне відчуття свята. Хвойні дерева виділяють у повітря ефірні олії, які мають бактерицидну дію і використовуються для профілактики захворювань”, – зауважує тернополянка Оксана.
Тільки вам вирішувати, який варіант обрати. Штучна ялинка має ряд переваг: ідеальна форма, відсутність обсипаних голок, легка установка, довший термін “придатності”. Жива ж наповнює будинок запахом свята, а голки можуть ще довго слугувати у вигляді корисних масок та настоянок. До того ж Тернопільське обласне управління лісового та мисливського господарства попереджає: думку, що ми “вбиваємо” дерева, нам нав’язують! Щорічно на спеціально відведених місцях (шкілках) лісівники вирощують хвойні ялини і сосни. Купуючи їх, ви не шкодите природному середовищу, а, навпаки, приносите користь, адже виручені кошти від реалізації спрямовують на розвиток лісового господарства.
Як поінформував головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів Андрій Маланчук, у новорічно-різдвяний період 2018-2019 року заплановано реалізувати 11 тисяч дерев. Це вдвічі більше, ніж у 2017, але менше, ніж у попередні роки, коли кількість проданих екземплярів перевалювала за 15 тисяч.
Середня ціна ялинок (погонний метр) становитиме 70 гривень з ПДВ. Придбати новорічну красуню за собівартістю можна безпосередньо у лісгоспах та їхніх підрозділах. Також там доступні для купівлі голубі ялинки у горщиках. Але, майте на увазі, це задоволення не з дешевих – собівартість складає 700 грн за 1 метр.
Приємно відзначити, що відродження обрядів та звичаїв шириться Україною і хвойним деревцям з’явилася альтернатива. Оскільки наші предки були хліборобами-сонцепоклонниками, жили у гармонії з природою і розуміли свою залежність від неї, то ще на початку ХХ століття в українських селах прикрашали не ялинку, а дідух. “Це сніп жита або інших зернових, з яких випікали хліб. Часто у нього додавали різні запашні трави. Дідух був символом добробуту, багатства, духовного життя українців. Його встановлювали на покуті — найпочеснішому місці у хаті,” – розповідає краєзнавець Ганна Чемера.
Усе більше українців вивчають національну символіку. У музеях напередодні свят проводять майстер-класи з виготовлення обрядового дідуха. Тому, можливо, колись суперечка між прихильниками “штучних” та “живих” хвойних вирішиться саме на його користь.
Валерія Чічірко