13 лютого у Тернопільській районній державній адміністрації відбулося чергове засідання Ради регіонального розвитку Тернопільського району. У заході взяли участь голова облдержадміністрації Степан Барна, голова райдержадміністрації Олександр Похилий, голова районної ради Андрій Галайко, народний депутат України Тарас Юрик, члени об’єднаних територіальних громад, а також керівники установ, підприємств і організацій, що здійснюють свою діяльність на території району.
Нараду розпочали із вручення відзнак. Згідно з Указом Президента України за вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, забезпечення прав дітей і непрацездатних громадян похилого віку, високий професіоналізм нагороджено голову Тернопільської районної організації Товариства Червоного Хреста України Ольгу Нижник орденом княгині Ольги III ступеня. Також за багаторічну сумлінну працю і впровадження медичної реформи у районі грамотою Верховної Ради України нагороджено заступника головного лікаря комунального неприбуткового підприємства Тернопільської районної ради «Тернопільська центральна районна лікарня» Ігоря Войтовича.
У ході наради проаналізували стан розвитку Тернопільського району протягом 2015-2018 років, обговорили проблемні питання та визначили основні напрямки спільної стратегії розвитку краю на 2019-2021 роки.
Голова ТОДА Степан Барна розповів про позитивні зміни, що відбулися за останні роки, а також окреслив пріоритети на найближчий час – забезпечення обороноздатності держави, розвиток АПК, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, будівництво і ремонт доріг, реалізація у районі освітньої та медичної реформ.
«Поставлене Главою держави Петром Порошенком завдання з безпеки країни – це пріоритет номер один. Адже економіка розвивається лише там, де інвестор відчуває себе впевнено. До 2014 року в Україні робилось все для знищення обороноздатності держави. Згідно з дорученням Президента зараз відновлюються військові частини. Це відбувається і в нашій області, зокрема у Тернополі, Чорткові, Теребовлі та Бережанах, – наголосив Степан Барна. – Агропромисловий комплекс є локомотивом розвитку економіки. 70% валового внутрішнього продукту Тернопільської області складає АПК. Мені приємно констатувати, що торік у сфері АПК було реалізовано проектів майже на 8 інвестиційних млрд. грн. Це, в першу чергу, розширення та створення нових потужностей, нових садів, тваринницьких комплексів. Запрошую усіх включитися до цього процесу, щоб дати людям роботу на селі. Одним із напрямків вирішення проблеми зайнятості є створення сільськогосподарських кооперативів, яких, для прикладу, за три роки в області уже створено понад 80».
Степан Барна також пригадав, що у 2015 році існувала загроза закриття підприємства СЕ Борднетце у Байківцях. А тепер там кількість працівників збільшилася на тисячу осіб. Більше того, ще одне таке ж підприємство відкрилося у Чорткові, де працюють півтори тисячі осіб. За словами голови ТОДА, це відбувається тому, що створюються умови для розвитку бізнесу. «Вперше за багато років на бізнес ніхто не тисне. І ми відчуваємо позитивну динаміку, бо, за підсумками 2018 року, утворено 9 200 нових робочих місць. Основна наша мета зараз – дати можливість людям працювати тут, а не виїжджати на заробітки за кордон», – підкреслив Степан Барна.
Голова районної державної адміністрації Олександр Похилий та голова Тернопільської районної ради Андрій Галайко доповіли присутнім, чому протягом 2015-2018 рр Тернопільський район займав перше місце за результатами діяльності серед районів області. За словами спікерів, обсяг бюджету Тернопільського району у 2015 році складав 333, 9 млн.грн, а у 2018 році – уже 797, 2 млн.грн, отже, зріс у 2,4 рази! Створено комфортні умови для бізнесу, про це свідчить позитивна динаміка реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Оскільки з року в рік доходи району зростають, це дає можливість скеровувати все більше коштів на капітальні видатки. За період 2015-2018 років на території Тернопільського району реалізовано проектів майже на 70 млн. гривень. За ці кошти, що інвестувала держава, відбувалось будівництво повітряних ліній електропередач, спортивних майданчиків, реконструкції у закладах соціальної сфери та ремонти доріг. На підтвердження своїх слів доповідачі продемонстрували присутнім відеопрезентацію, що містила фото багатьох реалізованих проектів.
Народний депутат України Тарас Юрик у своєму виступі розповів, які трансформації відбулись не тільки на матеріальному рівні, а й на ідеологічному. «Проживаючи поряд із змінами, ми їх не відчуваємо. Якби несподівано вранці з’явилася нова дорога, ми б сказали: «Так, це зміна»! А якщо ремонтні роботи відбуваються біля нашого дому і створюють нам незручності, думаємо, «коли вони вже з цим закінчать?» І коли нарешті все готово – немає відчуття новизни. Звісно, всім би хотілося чогось радикального, але уявіть, якби ці поступові зміни почались у 1991 році. Україна зараз була б не просто інфраструктурно іншою – вона б не знала війни! За останній час ми змінилися в ідеологічному плані. Зробили модною українську мову, встановивши квоти на україномовний продукт для радіостанцій і телебачення. Спочатку це був ручний законодавчий механізм, який багато хто критикував. Але ви знаєте, що ми отримали за 2 роки успішного впровадження цих речей? Якщо раніше стояла квота обов’язковості української мови мінімум 25 %, то зараз власники радіостанцій самі встановлюють квоту 60-70 % , бо солов’їна стала модною, затребуваною, її слухають. Зникли всі пам’ятки сталінсько-комуністичного минулого, розпочато боротьбу з диверсією у наші душі через церкву, яка не була українською. Закладено такий фундамент для покращення, який, може, зараз не відчувається, але він міцний!» – пояснив народний депутат.
З питань розвитку та діяльності об’єднаних територіальних громад перед присутніми виступили Анатолій Кулик та Олег Кохман – голови Байковецької і Великогаївської ОТГ. Вони наголосили, що з початку децентралізації органів місцевого самоврядування у їхніх громадах відбулися колосальні зміни. За словами спікерів, зараз ці громади мають стільки коштів на розвиток інфраструктури, скільки 5 років тому не мала вся область. Бюджет Байковецької громади, наприклад, порівняно з 2015 роком, зріс у 30 разів.
Анатолій Кулик зазначив, що реформа дала змогу задовольнити індивідуальні потреби людини. Наприклад, виділити матеріальну допомогу на лікування чи вирішення складних побутових умов, створити найкращу атмосферу для навчання та дозвілля. Одним з надбань Байковецької громади є «соціальне таксі», яке безкоштовно возить громадян з проблемами опорно-рухового апарату та обмеженими фізичними можливостями.
Валерія Чічірко