Життя того часу виринає у тематиці статей. Заголовки газетних шпальт рясніють різнобарвним весняним настроєм:«Раціоналізатори», «Сівач духовних знань», «Мелодії рідного краю», «Коли б не…рибна ситуація», «Блискуча» характеристика», «Переваги кабінетної системи навчання», «В ім’я прийдешнього»…
22 березня 1975 року «Бурхливими оплесками зустрічали глядачі кожний виступ солістів Богдана Кріля і Тараса Пелиха», – пишуть ЗМІ про культурних діячів смт В. Березовиця.
27 березня 1975 року «На Мишковицькому спиртзаводі, як і в усій нашій країні, широкого розмаху набрав раціоналізаторський рух. Це велика творча перемога мільйонів новаторів виробництва – робітників, учених і техніків», – йдеться у статті «Раціоналізатори».
27 березня 1975 року «Завжди людно в сільській бібліотеці, де володаркою книг є завідувач Меланія Степанівна Дідух. Вже 24 роки трудиться вона на культосвітній ниві. У бібліотечному фонді понад 14 тисяч книг, і кожна з них їй знайома, дорога», – пишуть ЗМІ про працівницю бібліотеки с. Ігровиця.
3 квітня 1975 року у матеріалі «Коли б не…рибна ситуація» йдеться про те, що завідувач магазину продовольчих товарів порушує правила торгівлі, допускає завищення цін, до ходових товарів обов’язково додає зіпсовані. «В магазині стоїть півбочки зіпсованої маринованої тюльки. Товарну якість вона втратила. Але там не розгубилися, за бочку – та й в Лучку. Мовляв, продаватимеш оселедці – і тюльку разом збудеш. Ото, відпускаючи оселедці, продавець безапеляційно додає і кульок з тюлькою. Додержуючись принципу: з миру по 20-30 копійок, а я вийду зі складної ситуації», – йдеться у статті.
10 квітня 1975 року ЗМІ пишуть, що Всесвітня організація охорони здоров’я 1975 рік оголосила роком боротьби з натуральною віспою. «Натуральна віспа – це дуже важка інфекційна хвороба що викликається вірусом і передається повітряно-крапельним шляхом. Ефективний засіб боротьби з хворобою – вакцина для щеплення», – йдеться у матеріалі.
29 квітня 1975 року «Ранками у Миролюбівці туман. І в Тернополі ранками туман. Прозорий, наче марево, він готовий зникнути при першій же теплій усмішці сонця. Мимоволі приходять на згадку слова з чудової пісні: «І хочеться в поле, широкеє поле…» З отаким рожевим настроєм і заходимо у торгово-роздрібне об’єднання районного споживчого товариства. Туману тут нема. Тут владарює цигарковий чад. Нікому з торгово-роздрібників не хочеться в широке поле, де їх чекають сівачі: вони фундаментально забарикадувалися в кабінетах», – йдеться у фейлетоні «Блискуча» характеристика».
22 травня 1975 року «Досвід нашого педагогічного колективу свідчить, що для активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхніх інтересів, піднесення якості знань конче потрібне запровадження кабінетної системи навчання, уміла організація занять», – пише у статті «Переваги кабінетної системи навчання» директор Острівської восьмирічної школи Т. Островська.
Сторінки гортала Наталя Драган-Іванець