Керівник фермерського господарства «Шанс-ол» Михайло Олійник обробляє 450 гектарів землі у селах Богданівка, Сировари, Яцківці та Білківці Зборівського району. З цими населеними пунктами пов’язане ледь чи не все його життя. Народився пан Михайло в Яцківцях, жив у Сироварах та Білківцях, а зараз разом із сім’єю проживає у Богданівці, де і розташовані виробничі приміщення його господарки. Пристойно господарювати фермеру, незважаючи на примхи природи та неприємні «сюрпризи» вітчизняної економіки, в основному допомагають його троє синів і дружина. Окрім цього, у господарстві трудяться ще п’ять найманих працівників. Разом з ними Олійники якісно і своєчасно здійснюють усі польові роботи та збирають чималий урожай. На думку пана Михайла, природні катаклізми, як за нинішньої весняно-посівної кампанії, так і під час закладення озимого клину, можуть вплинути на майбутній врожай.
Фермер не робить ставок на якісь окремі види рослинництва, навіть якщо вони упродовж останніх років дають високі врожаї.
«Сію усе потрошки: гірчицю, горох, ріпак, пшеницю. Якщо програю на одних, то виграю на інших культурах. Зокрема, торік через місяць проливних дощів це сталося з урожаєм гороху. Якщо на початках цієї культури збирали по 5 тонн з гектара, то на завершенні – по 2, а то й 1,5 тонни з гектара. Однак цю прогалину компенсували завдяки гарним урожаям сої та ріпаку», – стверджує керівник ФГ «Шанс-ол».
Нинішня економічна політика у державі не надто сприятлива для малих і середніх сільгосппідприємств, а більш пріоритетна для великих агроформувань. Однак, за словами пана Олійника, навіть цей чинник менш пагубний для таких, як у нього, господарок, ніж природні катаклізми.
«Весняну основу під майбутній урожай ФГ «Шанс-ол» уже заклав на 45 гектарах гороху і 58 га гірчиці. Триває сівба соняшника, якого наразі заклали на 20 га. Однак цьогорічна рання холодна весна з сильними вітрами досі не давала можливості належно обробити площі грунтовими гербіцидами. 15 березня посіяли горох, то він й досі не зійшов. А ця культура за нормальних погодніх умов сходить на дванадцятий день. Хоч горох покільчився і лежить у грунті, але через холодну землю не росте так, як слід», – наголосив фермер.
Не обійшлося і без природніх «сюрпризів» з озимим клином, що, за словами Миколи Олійника, загалом перезимував нормально. Однак цілі галявини ріпаку виїли миші.
«Ми двічі здійснювали заходи хімічного захисту цих площ восени і стільки ж весною, але це не дало особливого ефекту. Пробували, за порадами науковців, обробляти їх різними травниками, однак і від цього кількість гризунів суттєво не зменшилася. Чув від аграріїв старшого покоління, що навіть вони не пам’ятають такого їх нашестя на поля. До цього спричинила минулорічна посуха. Ще восени на оброблюваних землях з’явилося багато мишей і щурів. Аграрії сподівалися, що земля замерзне і це стримає їхнє розмноження. Але взимку цього не сталося, гризуни опинилися у теплих нірках під снігом, що призвело до збільшення їхніх популяцій у декілька разів. Зараз вони не хочуть їсти протруєну пшеницю, а вигризають солодощі – корінці ріпака. Йдеш посівами, рослини в’януть. Витягуєш декілька з них, бачиш: корінець і голівка з’їджені», – коментує ситуацію керівник ФГ «Шанс-ол».
Однак Микола Олійник не падає духом і вірить, що завдяки своїй, синів і сподвижників праці зуміє втримати на плаву агроекономіки власне майже чверть століття тому виплекане ним же спільно з батьком і братом на голому місці фермерське господарство. Нині він постійно оновлює машино-тракторний парк господарства до сучасних ефективних зразків, наполегливо працює над насінництвом і загалом розвитком ФГ «Шанс-ол»та справно сплачує орендарям плату за паї. Незважаючи на сусідство з Олійником великих агроформувань, люди й надалі продовжують довіряти свої наділи саме йому. А він у свою чергу допомагає, чим може, бюджетній сфері новоствореної Озернянської громади.
«Пристойно газдувати через природні катаклізми важко, але можна. Також нелегко долати економічні труднощі. Але працювати на землі та збирати на ній врожай, яким годувати край та Україну ще з діда-прадіда, – призвання кожного аграрія», – вважає фермер Микола Олійник.
Нестор Морозенко