Наприкінці квітня два американські міста Сан Дієго та Лос – Анджелес приймали учасників проекту Ветеранська дипломатія. Троє українських ветеранок Юлія Шевчук, Дарія Зубенко та наша землячка Іванна Чобанюк їздили за океан, щоби показати там фільм про жінок на передовій «Невидимий Батальйон» , поспілкуватися та розказати з перших вуст про ситуацію на Сході України. «Невидимий Батальйон» створювався як соціологічне дослідження про участь наших жінок у війні. Зараз це вже перший повнометражний документальний кінопроект про участь українських жінок у війні з Росією. Це шість жіночих історій, які розказані трьома режисерками, що показують війну, як вона є. Це історії про жінок, які воюють нарівні з чоловіками. І цей фільм нині мандрує світом. Презентували його вже у Великій Британії, Португалії, Бельгії (у Брюсселі у штаб – квартирі НАТО), США (Нью- Йорку – штаб- квартирі ООН).
Мешканка Великої Березовиці Іванна Чобанюк потрапила у цей проект не випадково. Адже з вересня 2014 по квітень 2015 перебувала як доброволець -парамедик у складі медичного батальйону УДА «Госпітальєри» у селі Піски поблизу Донецького аеропорту.
– Бути частиною команди Ветеранська дипломатія велика честь, – розповіла Іванна Чобанюк. – Адже цей волонтерський проект дає можливість нам, українським ветеранкам, впливати на міжнародну спільноту і бути каталізаторами змін всередині країни. Ми на власному прикладі показуємо: війна з Росією на сході України продовжується, ми далі готові протистояти агресії московських окупантів, і нам потрібна підтримка у цьому. Це протистояння у двох площинах: на фронті та в інформаційному полі. І ми, як діючі чи колишні військовослужбовці, добровольці, волонтери мали змогу представляти Україну за кордоном.
За тиждень перебування у США учасники проекту зустрілися зі студентами факультету міжнародних відносин San Diego State University та українською діаспорою Лос –Анджелеса, де щоразу їх запитували: чому мало інформації є у європейських та американських ЗМІ про ситуацію в Україні і де можна прочитати більше.
- Найголовніше – ми відкрили їм правду про агресію Росії, – сказала ветеранка, – залишили простір для роздумів, адже саме вони як майбутні держслужбовці, політики, дипломати будуть у майбутньому формувати суспільну думку і вирішувати, як діяти міжнародній спільноті: залишитись осторонь чи відреагувати на свавілля і вторгнення Росії на територію України. Проект Ветеранська дипломатія спрямований саме на те, щоб простими словами та власним прикладом показати, що війна в Україні триває, що війна не закінчиться одномоментно і поодинці ми не зупинено окупанта.
Іванна Чобанюк зауважила, що питань під час зустрічей було багато і різних: починаючи від студента з Іспанії про нестачу інформації – до емігрантки з України, яка не розуміє, за кого воювати на Сході.
– Ми їй відповіли, що у кожного з нас у підрозділах був хтось родом з Донеччини чи Луганщини і всі вони пішли на війну з метою повернутися додому. Також там є українці, які бояться показувати свою громадянську позицію, але вони чекають приходу української армії. Та навіть ті, хто виїхав звідти, теж хочуть повернутися додому. Я вважаю, що наші поїздки ефективні. Зрозумійте, у наших дипломатів обмежені можливості сказати щось, та й вони бояться це робити, бо тримаються за свої посади.
Кожна нова поїздка Ветеранської дипломатії – це нові контакти та інформування якомога більшої кількості людей про нинішню ситуацію на Сході України.
Руслана Стасишин