Хоч народні обранці ухвалили Закон України «Про житлово-комунальні послуги» ще 9 листопада 2017 року, однак дію деяких його положень, мабуть, керуючись передвиборчими мотивами,  відтермінували на пізніше. Зокрема лише з 1 травня 2019 року набрала чинності його стаття про сплату пені у випадку несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Вона становить до 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочки. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків від усієї суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем кінцевого терміну внесення плати за житлово-комунальні послуги. При цьому пеня не нараховуватиметься за умови заборгованості держави перед споживачем за надані пільги та субсидії, а також при заборгованості роботодавця перед споживачем із зарплати. Пеня буде нараховуватися тільки на борги, що виникли з 1 травня.

У випадку непогашення заборгованості за спожиті комунальні послуги упродовж 30 днів з дня отримання споживачем попередження, комунальні служби зможуть обмежити надання комунальної послуги (окрім електроенергії та газу). За останніми даними Державної служби статистики України, заборгованість населення зі сплати за житлово-комунальні послуги на кінець лютого 2019 року становила 69,4 мільярда гривень, що на 6,8 мільярда гривень більше, аніж за місяць до цього.

На думку експертів, мізерний відсоток пені на жкгпослуги уряд Гройсмана запроваджує для того, щоб привчити населення до її сплати, а надалі її розмір нинішній Кабмін планує збільшити. Унаслідок набуття чинності цієї статті, за їхніми словами, виникають юридичні протиріччя. Адже умови надання комунальних послуг обумовлюються у договорах між їхніми надавачами та користувачами, до того ж їхня якість у більшості випадків не відповідає ані цим угодам, ані навіть держстандартам.

Нестор Морозенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *