На території України цей бур’ян з’явився за часів СРСР. Комуністична влада запровадила вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові перестороги. Силос із борщівника виявився ніби звичайним, але корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Тому запроваджену культуру залишили без уваги. Згодом це стало катастрофою в місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння борщівника і значного його поширення.
На даний час цей бур’ян зустрічається майже по всій території України на лугах, по берегах річок, вздовж доріг, каналів, ярів, балок, заплавах річок і струмків, необроблених землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних ділянках, лісосмугах, садах, у населених пунктах. Борщівник добре адаптований до наших природних умов через короткі зими й відсутність конкурентів.
Борщівник Сосновського містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. Тканини борщівника містять особливі активні речовини – фурокумарини, які під час контакту зі шкірою людини під впливом сонячного світла підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання і нейтралізують при цьому дію меланіну. Вони провокують важкі, подібні до опіків, дерматити. Але навіть якщо людина доторкнулася до цієї рослини вночі, вже вранці при сонячному світлі будуть з’являтися пухирі. Як правило, на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Час їх появи – від кількох годин до кількох діб. З часом на місцях опіків з’являються темні плями, які зникають від 3 місяців до 3 років. Особлива небезпека полягає в тому, що у разі дотику до рослини або потрапляння його соку на шкіру людина не відчує відразу болю, як при контакті з кропивою. Через рік при значних ураженнях шкіри можливі рецидиви: при новому опроміненні тіла сонячними променями на шкірі у місцях опіків знову з’являються коричневі плями. Найбільше фурокумарини накопичуються у ворсинках та на листі. Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною і прикрити цю ділянку одягом або пов’язкою. Потім уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням невеликої кількості соди. У такому розчині кумарин, його похідні і ефірні масла розчиняються краще, а тому більшою мірою і швидше видаляються зі шкіри. Потім уражені місця доцільно змастити будь-яким засобом від опіків. Надмірне накопичення кумаринів в організмі людини сприяє виникненню захворювання під назвою «вітиліго». Також борщівник викликає алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.
У разі безпосереднього контакту борщівника із шкірою та виникнення опіків негайно звертайтеся до лікаря!