18 квітня 2018 року виповнюється 100 років з часу створення Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ) – найбільшої за чисельністю у країні гуманітарної організації. Її основне завдання – сприяти органам державної влади в їх діяльності у гуманітарній сфері, захищати життя людини, попереджати та полегшувати людські страждання під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф та аварій, надавати допомогу медичній службі збройних сил та органам охорони здоров’я. Взявши на себе з перших днів існування – з 1918 року – благородну місію турботи про здоров`я людей та їхнє благополуччя, Товариство продовжує пропагувати основні принципи Міжнародного руху Червоного Хреста, а також цінності, непідвладні часу – милосердя, людяність, співчуття. Актуальними стали сьогодні і допомога та моральна підтримка внутрішньо переміщеним особам з АР Крим, Донецької та Луганської областей, пораненим воїнам, сім’ям загиблих.
Сто років доброти і милосердя в Україні, а у Тернопільському районі – 50 років. Першочергове завдання,за словами заслуженого працівника соціальної сфери, голови Тернопільської районної організації Товариства Червоного Хреста України Ольги Нижник, з року у рік залишається незмінним – турбота про людину, тобто надання допомоги одиноким громадянам похилого віку та особам з інвалідністю, які опинилися у складних життєвих умовах.
– Адже самотність для людини складна, – зауважує Ольга Нижник, – але коли приходить до неї волонтер чи працівник медичного закладу і своїм добрим словом, ласкавою усмішкою,теплотою серця та й матеріальною допомогою допоможе перебороти страх, пережити складні моменти. Хіба це не радість. За роки нашої діяльності жителі району отримали і медикаменти, продуктові та гігієнічні набори, меблі, м’який інвентар, одяг та взуття. Лише за останні п’ять років ми надали допомоги майже семи тисячам громадянам на більш як мільйон гривень.
Та добрих справ на рахунку у Товариства не було б без вагомих історичних сторінок. Нині Ольга Нижник з приємністю та гордістю згадує про патронажну службу, яка до 2016 року працювала у районі. Патронажні сестри, бо в основному це були жінки, надавали медичну та соціальну допомогу потребуючим . Та зараз районна організація тісно співпрацює з волонтерами та з медичним працівниками – сімейними лікарями, завідувачами ФАПів. Також у Великому Глибочку функціонувала лікарня Червоного Хреста. Це був притулок останньої надії для найбільш незахищених жителів області і не тільки, – розповіла Ольга Нижник. Там вони могли сподіватись не лише на медичну допомогу, догляд і турботу, а й на соціальну реабілітацію. За період від серпня 2001 року до листопада 2008 року у закладі надали допомогу понад 1000 людям, допомогли відшукати рідних 11 безпритульним з різних областей України. Крім того, заклад мав чимале виховне значення, адже у лікарню часто приїздили учні загальноосвітніх шкіл району, влаштовували святкові концерти та спілкувалися із пацієнтами. Це робило дітей добрішими і більш співчутливими. Закрили лікарню у 2008 році. Зараз при Тернопільському районному територіальному медичному об’єднанні у селі Мишковичі діє геріатричне відділення, де мешкають одинокі люди. Сюди на свята з подарунками та добрим словом заїжджають і представники Товариства Червоного Хреста.
– Великими статками Товариство похвалитися не може, – зауважує Ольга Нижник, – оскільки існує за рахунок внесків. Та маємо взаєморозуміння з депутатами, маємо добру співпрацю з об’єднаними громадами. Велику допомогу отримуємо від організацій – донорів з-за кордону. З Нідерландів нам періодично приходить велика кількість гуманітарної допомоги. Надсилають медичні засоби, памперси, меблі, одяг,взуття, засоби реабілітації. Ми вже багато шкіл забезпечили меблями, лікарню – функціональними ліжками.
У Товариство Червоного Хреста за допомогою звертаються усі, кому вона необхідна і хто уже втратив останню надію на порятунок. Це – одинокі, особи з інвалідністю, матері дітей особливими потребами, учасники бойових дій, тимчасово переміщені особи. Тому тут завжди приймуть продукти,чистий одяг, взуття, гроші. Приносити речі та продукти можна за адресою: Тернопіль, вулиця Бродівська, 17. Пам’ятайте, даючи комусь, вам повертається сторицею.
Велике значення у товаристві Червоного Хреста приділяють вихованню молоді – вчать їх турботливо ставитися до свого здоров’я і до здоров’я оточуючих. Відрадно, що вже у школах зараз починають вчити як правильно надавати першу медичну допомогу, а Товариство Червоного Хреста бере участь у цьому. Торік у районі був уже перший випуск одинадцятикласниць, які отримали сертифікати міжнародного зразка про пройдені курси.
Серед чималого списку першочергових завдань Товариства є й пошук людей та возз’єднання сімей. Адже при надзвичайних ситуаціях, при збройних конфліктах, стихійних лихах чимало членів родин втрачають зв’язок між собою. Розшукують і могили солдатів, які загинули під час ІІ світової війни.
– Нещодавно знайшли могилу дідуся, якого розшукувала внучка, – розповідає Ольга Нижник. – Аж в Угорщині. Мали справу жінки з Петриків, яка розшукувала брата. Виявляється,що наприкінці війни від нього отримала листа, що все скоро закінчиться і він повернеться додому. Та сталося так, що брат загинув в останній день війни. Могилу з його прізвищем знайшли в Німеччині. Доводиться шукати і тих людей, які виїхали на заробітки. Дуже прикро, що чимало жінок та й чоловіків не дають адреси своїм рідним, де вони перебувають чи працюють. Діти шукають батьків, а дружини чоловіків. Ось недавно розшукували матерів, одну в Росії, іншу в Італії. Батьки не мали інформації про дочку, яка поїхала на заробітки до Росії, а вдома залишила свою дочку, у якої випускний. Жінка не з’являлася вдома сім років. Знайшли її. Правда, у неї там вже інша сім’я, а тут залишила п’ятеро дітей.
З 1 по 30 квітня в Україні проходитиме місячник Червоного Хреста. Останні шість років медичні працівники Тернопільського районного територіального медичного об’єднання перераховують свій одноденний заробіток на добрі справи Товариства. До цієї справи може долучитися кожен.
– Давайте спільно своїми добрими справами доєднаємося до скарбнички доброти, надії та милосердя. Запам’ятайте, ваша доброта, ласка та допомога для ближнього повернеться вам сторицею. Любіть ближнього як самого себе і нехай відлуння великодній дзвонів принесе в кожну родину мир, щастя, злагоду і любов.