З 1 вересня майже вся Україна перейшла на цифрове телебачення, і одразу поменшало глядачів. Бо, незважаючи на те, що Україна повинна була відмовитись від аналогового мовлення до 17 червня 2015 року, але з політичних і технологічних причин це не вдалося зробити, для багатьох це стало несподіванкою і обзавестися тюнерами Т2 усі не встигли.
До речі, у 2006 році в Женеві відбулася конференція, за підсумками якої країни світу, серед яких і Україна, підписали декларацію про перехід від аналогового до цифрового мовлення. На цифру, крім Румунії, США, Канади, Мексики, Японії, Південної Кореї, Австралії, Нової Зеландії, Марокко, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Венесуели, Монголії, Руанди, Західної Сахари, Азербайджану, Грузії і країн Балтії, перейшли всі країни ЄС. І з 1 вересня Україна поповнила цей список.
За словами представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Тернопільській області Михайла Зубика, аналогове телебачення залишилося на територіях з особливим режимом мовлення. Це райони, які межують з Кримом, райони Донецької і Луганської областей. Також серед винятків – Суспільне, тобто Національне суспільне телебачення та його філії, і місцеві телеканали, які не мають цифрової ліцензії. Поки аналогове мовлення у цих випадках діятиме до 1 травня 2019 року.
Коли люди кажуть, що все відбулося несподівано, то це не так, – каже Михайло Зубик. – Відповідно до рішення Женевської конференції 2006 року Україна на цифрове мовлення мала перейти ще у 2015 році. Та відкладали – переносили. Однак всі розуміли, що на цю дециметрову антену треба придбати тюнер. Тому хтось отримав безкоштовно, хтось придбав. Були випадки, коли пільговик отримав тюнер безкоштовно, але не користувався ним. Оскільки у зоні, де він проживає, аналогового сигналу не було.
Отож, за постановою Кабміну 2012 року 5 категорій населення мали право на безкоштовне отримання тюнерів – малозабезпечені, особи з інвалідністю, багатодітні. Тоді потрібно було подати заяву у соцзабез, а потім через Укрпошту отримати тюнер. Як розповів представник Нацради, тоді було виділено коштів лише на половину заявників, тобто майже 800 тисяч людей в Україні безкоштовно отримали тюнери. На Тернопільщині було подано 32 тисячі 56 заяв. Станом на 1 січня 2013 року отримали 19 тис 757 людей.
Очікувати, що найближчим часом держава відновить програму і роздаватиме тюнери, не варто – це моя особиста думка, – ділиться Михайло Зубик. – Та профільна Міжвідомча комісія, яка займається переходом з аналога на цифру, рекомендувала місцевим органам влади, щоб вони сприяли людям, які не можуть придбати тюнери. Проте насамперед потрібна інформація, кому ці тюнери необхідні. А старі списки, які складали на основі заяв, які надходили в управління соцзахисту, не актуальні.
Тому, щоб продовжити дивитися улюблені канали, споживачам пропонується кілька варіантів. Перший варіант – купити тюнер, хоча перед першим вересня у Тернополі їх уже не було. Тюнери є різні за ціновою категорією: від 350 до 800 гривень. Світова статистика свідчить, що найбільше тюнерів купили за два тижні до і три тижні після відключення від аналогового мовлення. 80 % тюнерів придбано саме тоді. Для людини, яка хоче просто дивитися телебачення, то достатньо і за 350 гривень. Інші варіанти — супутникова антена або кабельний провайдер. Перший варіант дорожчий, зате в гнучкості не відмовиш. Ще залишається інтернет – телебачення. Обирати вам.
Руслана Стасишин