Страшне слово «аліменти» переслідує кожну сім’ю, яка зазнала краху, але має дітей. Воно асоціюється з отою мізерною сумою грошей, яку має сплачувати один із батьків іншому на утримання дітей. Але не кожен з них знає, що аліменти походить від латинського слова alimentum, яке дослівно означає харчі, продовольство. Отже, виходить так, що ця сума має бути лише на харчі, але аж ніяк не на достойне життя дітей. Тому, шановні жінки, та й і чоловіки (у Тернопільській області 131 чоловік отримує аліменти), вашим дітям належать лише гроші на харчі. Все решту ви повинні купувати самі та й не сподіватися на свідомість іншого.
На сімейному фронті – війна!
Тернополянка пані Наталя уже сім років отримує аліменти. До вісімнадцятиріччя доньки залишився лише рік. Рішенням суду на утримання дитини їй встановили 25 % від усіх видів заробітку чоловіка. Попри те, що чоловік має пенсію як ліквідатор Чорнобильської АЕС, роботу та підробітки, вона отримує аліменти лише від офіційних доходів. «Серед друзів він хвалиться, що має понад 10000 тис. грн заробітної плати, але офіційно цього ніде не видно», – ділиться наболілим жінка.
Цей період життя пані Наталя називає «війною». Адже чоловіки, за її словами, всіляко ухиляються від сплати аліментів та будь-яких інших коштів, які потрібні дитині додатково. «Чоловіки не розуміють, що, крім «його 500 грн», дитині потрібно ще безліч інших речей. Відповідь батька завжди одна: «Ти маєш аліменти!» Проблема в тому, що чоловіки переконані, що вони платять дружині, а не дитині. І це найбільший стереотип всіх часів!» – розповіла жінка.
У пані Наталі був період, що вона понад півроку не отримувала аліментів. Чоловік змінив роботу, а виконавча служба вчасно не проконтролювала процес. «Якщо б я не ходила кабінетами та не вимагала уваги до своєї справи, то це тривало б дуже довго. Як з’ясувалося, наші документи загубили між першим та другим поверхами (між міським та обласним відділами)», – розповіла пані Наталя.
Ірина виховує чотирирічну доньку сама. Лише у липні цього року наважилася подати документи на отримання аліментів. До того часу вірила у свідомість чоловіка, якої вистачило на два місяці систематичної допомоги. А далі суцільні прохання та випрошування. Оскільки чоловік офіційно не працює, то рішенням суду йому призначили 50 % від прожиткового мінімум (на руки Ірина отримує 779,50 грн). Паперові проблеми тривали понад місяць. «Рішення суду занесла до виконавчої служби. Сказали чекати 14 днів. Як з’ясувалося, чоловіка так і не повідомили. Він не знав, куди та скільки потрібно сплачувати. У виконавчій службі розводили руками, бо не мають грошей на марки та листи. У результаті я «дістала» виконавчого інспектора і мою справу таки вирішили! Поки що аліменти надходять вчасно. Якщо відверто, то колишній чоловік таки злякався нових змін, адже має машину та любить мисливську справу. Закон все ж «вплинув» на свідомість…» – поділилася своєю історією Ірина.
Як розповів начальник управління державної виконавчої служби Андрій Хічій, два пакети документів, які нещодавно набрали чинності (6 лютого та 29 серпня), уже дають результати. «Маємо чітку статистику: від лютого цього року у Тернопільській області батьки, на забезпеченні яких перебувають діти, отримали 47 млн грн. У виконавчій службі краю на кінець звітного періоду є 34 тис. справ, з яких 30 %, тобто 8291 – це документи про стягнення аліментів (6638 є безпосередньо в органах ДВС, а 1653 – у бухгалтерії установ та організацій, де відбувається нарахування заробітної плати платнику аліментів). Заборгованість відсутня у 5289 платників», – розповів начальник управління державної виконавчої служби.
Андрій Хічій переконаний, що закон справді запрацював, а Міністерство юстиції правильно проаналізувало ситуації та вибрало дієву стратегію. «Іншими методами було б неможливо змінити правову культуру та свідомість батьків. Самою природою закладена відповідальність за своїх дітей», – запевнив Андрій Миронович. Він переконаний, що цей закон змінив також і ставлення виконавців до своєї роботи, оскільки тепер вони мають реальні та ефективні важелі впливу на батьків.
Обмеження
Відколи закон набрав чинності, прийнято 209 постанов щодо обмеження права виїзду за кордон, 2028 виконавчих постанов, які обмежують право керування транспортним засобом, а 2029 – обмеження володіння зброєю та заборона полювання. Чи почали боржники сплачувати кошти після цих обмежень? Чи відчули діти, що закон на їх стороні? «Так, маємо приклад у Шумському районі, коли виконавець з’ясував у дозвільній службі, що в особи є зброя й боржник одразу оплатив понад 5 тис. грн аліментів. Чоловік розумів, якщо він не сплатить борг, то виконавець опише та продасть зброю, щоб повернути борг за аліменти», – розповів Андрій Миронович.
Терміни та штрафні санкції
Другий пакет документів, який набрав чинності 29 серпня, змінив терміни щодо оплати аліментів. «Якщо попередня редакція передбачала, що виконавець має право винести рішення щодо перелічених обмежень, коли заборгованість становить понад 6 місяців, то тепер лиши чотири місяці, а якщо дитина з інвалідністю, то три», – зазначив керівник виконавчої служби.
Ефективний механізм впливу – застосування штрафних санкцій. Як розповів Андрій Хічій, у Тернопільській області заборгованість за виплату аліментів понад рік у 1459 осіб (виконавець дораховує їм 20% від суми боргу штрафних санкцій, які мають повернути тому, хто отримує аліменти +10% – виконавчий збір, який надходить до державного бюджету), понад два роки в 1221 особи (штрафні санкції 30%), понад три роки в 1014 осіб (штрафні санкції 50%).
Суспільно корисні роботи
Це ще одне нововведення. Боржник повинен відпрацювати від 120 до 240 годин, а якщо злісно ухилятиметься, то від 240 до 360. Рішення щодо застосування такого виду адміністративної відповідальності виносить суд. Служба пробації здійснює контроль щодо виконання цього рішення, і якщо воно не виконане, то направляє справу у правоохоронні органи (а це загрожує тюремним ув’язненням терміном до 2 років). У Тернопільській області ще не винесено жодного рішення щодо ув’язнення, але 109 справ перебувають на розгляді служби пробації.
То ж що робити, коли уже один-два місяці не надходять аліменти? Чекати на кардинальні рішення виконавчої служби чи самому боротися за своє щастя? Андрій Миронович переконує, що виконавча служба стежить за виконанням рішення суду, а якщо трапляються непорозуміння, то через безвідповідальне ставлення до роботи окремих працівників. Однак це не забороняє стягувачеві аліментів користуватися своїми правами як стороні виконавчого провадження. Він має право звертатися до виконавчої служби, копіювати документи, подавати клопотання й заяви та просто бути поінформованим.
Так, це наше право, але не обов’язок! Адже здійснювати контроль щодо виконання рішення суду повинна все-таки виконавча служба! Звісно, це не пояснює, чому документи самі губляться «між першим та другим поверхами». Чому інспектора потрібно «довести», щоб справа зрушила з мертвої точки? Доки, зрештою, триватимуть ті проблеми із закупівлею конвертів та марок? Та коли ж нарешті приймуть такий закон, який змусить виконавців на місцях бути відповідальними, а платників аліментів – свідомими.
Наталя Драган-Іванець