Листопад. Поспішаю на прес-конференцію до Олега Караванського. Вбігаю на територію ’’Тернопільгазу’’ – і мене зустрічають … фонтани. Крізь листя дерев пробивається осіннє сонце, а невпинні струмені життєдайної води наповнюють басейн. ’’Красиво,– подумалося, – і так у стилі Олега Івановича: щоб око раділо і душа відпочивала’’. Бо у 70-літній історії підприємства майже півстолітній його внесок. І за 70 років роботи підприємство пройшло довгий шлях становлення у розвинуте потужне товариство.
Потрапив у газове господарство Олег Караванський у 1970 р. за керівництва Віри Безштанківської. Проте саме там відбулося становлення Олега Івановича: від слюсаря виробничо-експлуатаційної контори «Тернопільгаз», майстра, старшого інженеру з охорони праці, заступника начальника з обліку газу і до керівника.
’’Пройшов службу на будівництві підземних газопроводів. Після підземки перевели мене у внутрішньобудинкову службу. Займався обслуговуванням того обладнання, яке було у кожній хаті. Нині зі щирою вдячністю згадую своїх учителів, без яких я б не досягнув того, що маю. Це – Ніна Маринчук, що пропрацювала у ’’Тернопільгазі’’ 52 роки, Світлана Деркач має 47 років стажу, Катерина Заблоцька – 51 рік. А ще Віра Безштанківська, Микола Задера, Ярослав Гевко, Євстахій Жипецький, Віктор Ємяшев. Ці люди з великою шаною ставилися до нас, і ми до них. Це ті, які будували підвалини ’’Тернопільгазу’’ і передавали досвід нам, молодим,’’ – згадує керівник ’’Тернопільгазу’’.
Почалася історія газифікації Тернопільщини завдяки першому магістральному газопроводу в Україні ’’Дашава – Київ’’, коли у 1948 році розпочалася подача газу у житлові будинки та на промислові об’єкти. Саме тоді вдалося газифікувати родинне село Олега Івановича Красівку і дало можливість розвинутися у напрямку Товстолуга, Баворова , Скоморох… Тоді за участі лише кількох десятків працівників було створено виробничо-експлуатаційну контору ’’Тернопільгаз’’. Саме тоді у Тернополі було змонтовано газопровід та запалено перший пальник у котельні на вулиці Івана Франка. Перший газифікований будинок №17. Тепер там бібліотека ’’Літературне Тернопілля’’. Поступово газ прийшов в оселі тернополян. У 1958 році було лише 4 тис.газифікованих квартир, а через 60 років – 333,7 тис.
’’Коли мене призначили керівником, це сталося у 1987 році, я поставив собі за ціль – наша область має бути максимум газифікована. І ми старалися перебрати на себе усі функції з газифікації окремого споживача. Лише у 2005-му протягом року газифікували 100 населених пунктів, збудували до тисячі кілометрів газових мереж, з них власними силами – 500 км. У 2005 за три місяці ми побудували газопровід до Зарваниці, ввели 40 км газопроводу в експлуатацію, що дало можливість отримати природній газ не лише Зарваниці, а й тринадцятьом сусіднім селам. Найважче було з газифікацією півночі краю. Та завдяки підтримці депутата Верховної Ради України Михайла Мацялка у 1995 році і Кременеччина отримала газ,’’- розповідає Олег Караванський.
У 1981 році введено в експлуатацію нову виробничу базу на Чернівецькій, 54 у Тернополі. Тепер – це ошатне та затишне приміщення, наповнене любов’ю та працею. Тут знають ціну кожного куба газу, метра газопроводу та добре цінують людські якості. Згодом і у районах було створено відповідні бази .
Газопостачанням області займаються 9 управлінь з експлуатації газового господарства «Тернопільгаз», у яких працює більше 1200 чоловік. Основне завдання газових господарств – безперебійне і безаварійне газопостачання. Сьогодні блакитним паливом в області користується 921населений пункт з 1050. Це більше 87 відсотків. Особлива увага приділяється газифікації за новітніми технологіями. З 1999 р. запроваджено монтаж газопроводів із поліетиленових труб. Нині на обслуговуванні у підприємства 12,5 тис км газопроводів, з них половина – у поліетилені. На першому місці у підприємства – безпека та надійність, тому щороку вони міняють10-12 км газових мереж, застаріле обладнання. ГРП оснащуються телеметрією..
У 2015 році село Кривче Борщівського району стало 921 населеним пунктом, де запалили голубий вогник. Проте через відсутність фінансування газифікація Тернопільщини поки припиналася. Звичайно, що населення до своїх осель підводило газ за свої кошти, але залишаються великі підвідні газопроводи, які потребують чималих витрат. Наприклад, на матеріали для підвідного газопроводу у Бережанському районі Шайбівка- Нараїв потрібно лише на матеріали біля 5 млн. грн.; Волощина – Божиків – Тростянець на 7, 5 км – 10 млн грн.
’’У 2011 році ми першими в Україні завершили встановлення останнього побутового лічильника. На сьогодні вони нам приносять шкоду, бо окремі дають браку 64%. Також складна ситуація з субсидіями – адже наша область має чи не найбільше субсидантів, які є споживачами газу, це – 70%, промисловість споживає 18 %, компобут -5%, бюджетні установи – 3%. Сьогодні ми збиткові, ’’ – наголошує керівник підприємтсва.
Попри те все, що приносить сьогодення, ’’Тернопільгаз’’ має свої неповторні традиції. Огляд – конкурс художніх колективів газових господарств області ’’Блакитний вогник’’ набирає нових обрисів і нині є яскравим свідченням того, як мистецтво єднає газовиків. У 2002 році створений і працює до сьогодні хор та жіноче тріо ’’Кришталеві роси’’, яке у 2009-му удостоєне звання ’’Народний аматорський колектив профспілок України’’. Не лише мистецтво об’єднує, а й спорт. Цьогоріч проведено ХХХІІ спартакіаду працівників газових господарств області та ХІІІ спартакіаду серед дітей та онуків працівників ’’Майбутні олімпійці серед нас’’.
У ’’Тернопільгазі’’ працюють династіями, від батька до сина передається досвід, від матері до доньки – мудрість. Однією з найважливіших складових успіху будь-якого колективу є його стабільність, рівень кваліфікації та ініціативність персоналу. Про колектив “Тернопільгаз” без перебільшення можна сказати, що це колектив професіоналів, сила яких у єдності і роботі. Тут примножують славні традиції газової галузі, демонструють високі показники праці і рухаються вперед.
’’Знаєте, батько мене вчив: якщо можеш комусь у житті допомогти, то допоможи. Навіть, якщо тобі зробили щось погане, все одно зроби добре,’’ – ділиться рецептом успіху Олег Караванського.
Руслана Стасишин