Історія сповнена безліччю трагічних моментів та вияву мужності, таємницями та не розгаданими ребусами, іменами, які нас надихають до звершень та життєвими негараздами, що змушують нас плакати. Українці завжди борються за справедливість та свободу, але кожен робить це по- своєму. Одні люди намагаються вчинками змінити суспільство, а інші словом, сидячи у кабінетах чи виступаючи з трибуни. Які ж імена змінювали наше суспільство у 1971 році?
- 4 травня 1971 року у с. Мишковичі відбувся семінар, в якому взяли участь агрономи, інженери господарств району. Обробіток цукрових буряків — питання, яке обговорювали присутні. Найбільший ажіотаж виник після представлення нової техніки — проріджувача 2ПСН-6А. Усім учасникам семінару продемонстрували роботу агрегату, його особливості, регулювання і налаштування, вибір схем прорізування цукристих сходів.
- 4 травня 1971 року Василь Давидович, що проживав у с. Великі Гаї, порушив суспільні стереотипи, через що його уповноважили титулом — «кращий тваринник Тернопілля». Він особистим прикладом довів, що у догляді за тваринами не можна розділяти обов’язки між статями. Адже усі мають право дбати про своїх улюбленців!
- 1 квітня 1971 році усі жителі с. Мишкович спішили на лекцію Марії Сисак про «Життєвий вогонь пісень Лесі Українки». Тернопілля було серцем української мови та культури, навіть, коли історія завдавала ударів, ми не здавалися і продовжували берегти національні цінності. Пані Марія – колись проста вчителька української мови та літератури відкривала для односельчан творчість дочки Прометея — Лесі Українки.
- 15 квітня 1971 року жінкам Тернопільщини було вручено «Медаль материнства». Нагорода передбачала два ступені. Матері, які народили та виховали шестеро дітей, зокрема: Тереза Бучинська, Марія Войтович, Ольга Дацик, Дарина Мельник були нагороджені медаллю першого ступеня.
- 25 березень 1971 році драмтеатр ім. Тараса Шевченка, що у Тернополі, гудів від бурхливих овацій. Визнаний майстер українського слова Юрій Мушкетик презентував свою п’єсу «Не кидай мене в дорозі». Тернопільські газети писали про різноманітні оцінки та суперечки, що виникали після перегляду постановки. «Як високо цінить глядач слово митця на сцені. Він змальовує життя у всіх його протиріччях і розвитку», — містилося у ЗМІ.